Учитель - не просто професія, це справжнє покликання. І з цим твердженням важко не погодитися. А ще це покликання може призвести до небажаної появи «шкідливих» звичок, яких не так уже й просто позбутися, які, найімовірніше, залишатимуться з учителем упродовж усієї кар’єри. Але чи всі ці звички дійсно «шкідливі»?
1. Говорити про роботу поза роботою.
МОН видало новий наказ? Змінилася навчальна програма? Адміністрація теж не лишилася осторонь та вигадала щось нове? Може, ви від цього у захваті, чи навпаки обурені? Як би там не було, а про це знають усі ваші рідні та друзі. Розбудіть когось із них серед ночі – й будьте певні, вони точно назвуть ім’я голови МОН і номер останнього законодавчого акту, що вплинув на вашу роботу, а ще й пригадають, скількох учнів не було на вашому уроці.
2. Залишатися вчителем навіть удома.
Упевнений і подекуди навіть командний тон, суворий вираз обличчя, повчальна інтонація та бажання розказати оточуючим про те, що саме вони роблять чи розуміють не так, та як це виправити, – вітаємо, ви бачите класичного вчителя! Втім, чи впевнені ви, що ваші домашні потребують саме такої уваги?
3. Нести роботу додому.
Зошити, підручники, накази, плани-конспекти… А ще треба не забути прихопити новий довідник, який порадила прочитати колега. Звісно, звичайної сумочки для цього замало, тут не обійтися без об’ємної торбинки, до якої влізе все-все! А може, і не однієї торбинки... Зрештою, вчителька йде додому з купою речей та вимушена постійно відповідати на запитання зацікавлених сусідів, що вони не переїздять.
4. Нести з дому все, що може стати у пригоді в школі.
У вас удома вже не залишилося ані папірчика? Немає ножиць, прикрас та усього, з чого бодай теоретично можна виготовити щось корисне для школи? Тоді ви на 100% вчитель, а можливо, й навіть класний керівник. Ви несете з дому все, що може стати у пригоді в школі (особливо перед святами), а домашні тихенько сподіваються, що ви не відберете у них останні меблі.
5. Обговорювати справи на перервах.
Навіщо потрібна перерва? Офіційно та за логікою – для відпочинку, але давайте чесно, хто зі вчителів відпочиває ці 15 хвилин? Тим більше, що відпочивати ніколи! Адже попереду стільки справ, найважливіша з яких – обговорити з колегами нюанси навчального процесу: хто з учнів відсутній та чому, хто намагається зірвати уроки, хто молодець… Важливих тем безліч!
6. Щосили уникати зустрічі з учнями та їхніми батьками поза школою.
Діти – це щастя. А цілий клас дітей – це ще більше щастя. А діти з їхніми батьками – взагалі нереально круто! Особливо коли вони залишаються десь у робочому розкладі. А не випадково зустрічаються у супермаркеті чи у черзі до лікаря. Вгадайте, яка вірогідність того, що вони не просто привітаються, а одразу захочуть обговорити навчальні справи дитини? Тож кожен учитель потай опановує навички ніндзя та, ледь відчувши небезпеку, зникає.
7. Обирати великі сумки.
Невеличкі витончені сумочки чи – не дай боже – клатчі не для вчительки! Адже у них не покладеш ані стос зошитів, ані купу додаткових матеріалів. І як би не хотілося витонченості, вчителька мимоволі все одно відшукує очима саме великі сумки, у які влізе все: від канцелярських дрібничок до величезних посібників. І знову краса принесена у жертву зручності.
Та давайте подумаємо, чи справді ці звички «шкідливі»? Чи може насправді вони навіть корисні? Та й зрештою, ми любимо вчителів такими, якими вони є
Немає коментарів:
Дописати коментар